Бріа́р (фр.bruyère — «верес») — матеріал, що виготовляють з наростів кореню кущаеріки деревовидної (Erica arborea) родини вересові. З метою виготовлення люльок використовується нарости кущів, вік яких перевищує 40 років. Особливо цінується деревина, що росте в середземноморській зоні — такі заготовки міститимуть багато кремнієвої кислоти, що наділяє деревину жаростійкістю, міцністю та високим ступенем всмоктування вологи.
Малюнок бріару
англ.Straight Grains — ідеально вертикальні та рівномірно розташовані волокна
англ.Bird’s Eyes — малюнок у вигляді «пташиного ока»
англ.Flame — малюнок близький до англ.Straight Grain, але волокна бріару не ідеально паралельні і мають нерівномірну товщину по довжині, чим нагадує полум'я. Іноді називають «тигровим оком»
англ.Cross Cut (англ.Cross Grain) — фактично розвернутий на 90° англ.Straight Grain, бо боках якого можна прослідкувати англ.Bird’s Eyes
Обробка бріару
Складається з таких етапів:
різання матеріалу — внаслідок чого утворюються плато (фр.Plateauh), які йдуть на виготовлення найдорожчих люльок, та ебаші (фр.Ebauchon), які йдуть на виготовлення більш дешевих;
первинне сортування — внаслідок сортування до наступного етапу проходить тільки чверть первинного матеріалу, що зумовлює високу вартість бріарових люльок (та одночасно якість);
варіння — бріарові блоки варять добу;
сушіння — після варіння блоки переносять у вологе приміщення зі стабільною температурою. Даний етап триває близько півроку, кожні 20 діб блоки необхідно перевертати. На даному етапі втрачається близько 10 % матеріалу (в 1918 році Альфред Данхіл замінив даний етап витримкою блоків у маслах, що зберегло дорогоцінні 10 % бріару який втрачався та скоротило термін сушки, зберігши при цьому високу якість);
вторинне сортування — деревина повторно сортується в залежності від виду малюнку та кількості дефектів.