?
Самшит
Самшит вічнозелений на остріві Корсика
Самшит вічнозелений на остріві Корсика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Клас: Еудікоти
Порядок: Самшитоцвіті (Buxales)
Родина: Самшитові (Buxaceae)
Рід: Самшит (Buxus)
L., 1753
Посилання
Buxus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Buxus
EOL logo.svg EOL: 61420
IPNI: 15130-1
ITIS logo.svg ITIS: 28022
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4001

Самши́т, бушпан, букшпан (латинською - Buxus) — рід рослин родини самшитових (Buxales). Самшит в природі зустрічається в Південній та Західній Європі, Східній, Південній та Західній Азії, Африці, на Мадагаскарі, півночі Південної Америки, в Центральній Америці, Мексиці. Більшість видів тропічні або субтропічні, лише деякі європейські та азійські види стійки до морозів.

Це вічнозелені кущі й деревця, що повільно ростуть і виростають до висоти 2-12 м (зрідка 15 м). Наукова родова назва роду походить від грец. buxe — щільний — і вказує на виняткову щільність й твердість деревини.

Поширення й екологія

Виділяють три значних ареали:

  • африканський — у лісах і лісостепах на південь від екваторіальної Африки та на Мадагаскарі,
  • центрально-американський — у тропіках і субтропіках на південь від північної частини Мексики та на Кубі (25 ендемічних видів); американські види — найбільш крупнолисті рослини роду, часто досягають розміру дерев середньої величини (до 20 м),
  • євро-азійський — від Британських островів через Південну Європу, Малу та Передню Азію, Китай до Японії та Суматри.

Ареал самшитів постійно скорочується внаслідок вирубувань.

Самшити досить невибагливі рослини: вони ростуть на кам'янистих завалах, на узліссях лісів, у чагарникових хащах і темних листяних лісах. Дуже тіньовитривалі, але й теплолюбні. В природі живуть на слабокислих ґрунтах. Можуть підмерзати, особливо верхні нові паростки. Тому їх підстригають навесні. З самшиту створюють живоплоти, садячи рослини одна від одної на відстані 15-25 см. Іноді саджають в шаховому порядку, таким чином щільність загороді буде досить густа. Однак, через повільне зростання годиться для малих живоплотів або топіарних форм невеликих розмірів.

Ботанічний опис

Самшит вічнозелений.

Листя — супротивне, від еліптичних до майже круглястих, цілокрайні, шкірясті.

Квіти — дрібні, однополі, в пазухових суцвіттях, ароматні.

Плоди — тригніздова коробочка, яка при достиганні розтріскується та розкидає чорне блискуче насіння.

Значення та застосування

Самшит — одна з найдавніших декоративних рослин, яку використовують для озеленення та в декоративному садівництві. Цінують за густу красиву крону, блискуче листя та здатність добре переносити стрижку, що дає створювати з них живоплоти та бордюри, а також вигадливі фігури, що довго зберігають форму.

Католики в країнах Західної Європи та православні християни Грузії прикрашають гілками самшиту свої помешкання на вербну неділю.


Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

У цій статті використовується матеріал з статті Вікіпедії Самшит, який випущений під Creative Commons Attribution-Share-Alike License 3.0.