Кра́пля, крапли́на або ка́пля — невеликий об'єм рідини, обмежений повністю або майже повністю вільною поверхнею. Краплі утворюються при витіканні з малого отвору, конденсації пари, розпилювання рідини тощо.
Об'єм краплі залежить від фізичних характеристик рідини та поверхні, з якої стікає рідина.
Форма краплі залежить від багатьох факторів: поверхневої енергії, сили тяжіння, швидкості падіння(як наприклад, у випадку дощових крапель), змочуваності поверхні, на якій крапля лежить або з якої звисає. В невагомості, вільна крапля має сферичну форму, оскільки при такій формі площа її поверхні мінімальна при заданому об'ємі.
Використовується як одиниця вимірювання об'єму при проведенні аналізів та визначенні об'єму лікарських засобів. Фармацевтичною мірою краплі прийнято вважати (для піпетки з діаметром витоку 1 мм):
У переносному значенні слова крапля, краплина, крапелька означають невелику кількість речовини.