Число́ Шмі́дта () — характеристичне число та критерій подібності в механіці рідин та газів, для випадків, яких є суттєвими процеси внутрішнього тертя (в'язкості) та дифузії і, що характеризуються відношенням коефіцієнта кінематичної в'язкості середовища до коефіцієнта дифузії D деякої домішки до нього. Воно характеризує відносну роль молекулярних процесів переносу кількості руху стосовно переносу маси домішок дифузією.

За однією з версій число було назване на честь німецького інженера Ернста Шмідта (1892—1975), за іншою — на честь австрійського геофізика Вільгельма Матеуса Шмідта (1883—1936).

Визначення числа Шмідта може бути записане у вигляді формули:

де:

 — динамічна в'язкість, Па ·с;
 — густина, кг/м3;
 — кінематична в'язкість, м2·с−1;
 — коефіцієнт дифузії, м2·с−1.

Таким чином, його величина показує те, наскільки імпульс переноситься ефективніше за речовину.

Для ідеальних газів , так як ; для реальних газів воно може відхилятись від одиниці на десятки процентів. Для рідин воно становить величини порядку 103, для розплавів металів — порядку 10.

Аналог числа Шмідта для переносу тепла — число Прандтля. У зв'язку з цим, число Шмідта часто називають дифузійним числом Прандтля і позначають .

Джерела


У цій статті використовується матеріал з статті Вікіпедії Число Шмідта, який випущений під Creative Commons Attribution-Share-Alike License 3.0.