Механізм утворення
Бор у
затоці Кука (
Аляска,
США)
Серфери, що осідлали припливну хвилю на річці
Северн,
Велика Британія
Під час припливу маси води, що надходять у широку затоку, нагнітаються у звужене гирло, де вони концентруються, утворюючи фронт хвилі. У вузьких місцях загальна протяжність фронту хвилі скорочується, відбувається перерозподіл енергії, що зумовлює зростання висоти припливної хвилі. Важливим чинником, що впливає на перебіг припливу у звужених довгих затоках чи гирлах річок, має зміна глибини від гирла до вершини затоки або від гирла вгору по руслу річки. У деяких випадках за фронтом йдуть одна або декілька відокремлених (поодиноких) хвиль (солітонів). Бор проявляється як аномалія припливу у вигляді сильно деформованої припливної хвилі, що поширюється вгору естуарієм чи гирлом у вигляді поодиноких хвиль з крутим фронтальним схилом гребеня без чітко вираженої улоговини позад нього. Внаслідок цього виникає різкий перепад рівнів (до 9,3 м).
Утворення бора зумовлене неоднаковими швидкостями поширення гребеня і підошви припливної хвилі.
Бор може являти собою загрозу для судноплавства, так як рухається з великою швидкістю і має значну енергію.
Бор інколи використовується для серфінгу.
Синоніми
Аномальні припливні хвилі у різних місцях земної кулі називають по-різному:
- маскаре́ (фр. mascaret) — на атлантичному узбережжі Франції;
- пороро́ка (порт. pororoca від pororoga — «гримлива вода» мовою індійського племені тупі) — на Амазонці;
- бенак (benak) або батанг (batang) у Малайзії;
- боно (bono) в Індонезії.
Найбільші хвилі
Бор на річці Птикодьяк (Канада)
Найвищі припливні хвилі спостерігаються у гирлах великих річок:
- річка Амазонка (Бразилія) — висота водяного валу у нижній течії, що поширюється проти течії на сотні кілометрів під час нового і повного Місяця (передусім, у періоди рівнодення) може досягати 5 метрів, швидкість до 5…7,5 м/с (18-27 км/год). Хвиля рухається з великим гуркотом, який чутно на 5-10 км;
- річка Цяньтан ( Хайнін, провінція Чжецзян, Китай) — найвищий у світі бор, який місцеві жителі називають «Срібним драконом», утворюється на річці у кожну повню, але найбільшу міць демонструє восени. Висота хвилі сягає до 9 метрів, швидкість — дo 40 км/год;
- гирло річки Сени (Франція) — у минулому висота хвилі могла досягати 7 метрів при швидкості руху від 2 до 10 м/с. Днопоглиблювальні роботи, проведені у 1960-х роках усунули проблему борових хвиль;
- затока Кука, один з рукавів (Аляска, США) — висота до 2 метрів, швидкість до 20 км/год;
- річка Кампар (у затоці Меранти, Пелалаван, Індонезія) — хвиля поширюється уздовж русла на 40 км, висота хвилі сягає 6 м.
- річка Северн (у Бристольській затоці, Уельс, Велика Британія) — висота хвилі сягає 2 м, швидкість поширення 8-13 миль/год (13-21 км/год)
- річка Птикодьяк (у затоці Фанді, Канада) — вважається найвищим бором у Північній Америці, висота хвилі сягала понад 2 м (6,6 футів), суттєво послаблюється збудованою дамбою.
Джерела
- Триккер Р. Бор, прибой, волнение и корабельные волны. — Л.: Гидрометеоиздат, 1969. — 288 с.